.схід

я б писала виправдання до кожного написаного слова у віршах, але це відіб'є бажання писати взагалі.вірш.

тоді він подумав:

"от зустріну її востаннє з роботи,

подарую квіти, поцілую у щоки,

розкажу, що їду на схід

і хай не плаче, не треба, не слід".

подумав і пішов на ринок,

аби купити кілька рибинок -

зробити приємне своїм батькам,

зготувати вечерю, спитати щось про війська

і сказати, що їде на схід,

але не треба плакати, ні ні, не слід.

краще хай всі будуть щасливі,

а він скоро

от-от

тільки пройде всі свої милі.

якщо не підірветься, звісно, на міні,

повернеться якось.

якось та й буде,

якщо вона його не забуде

й чекатиме зранку, вночі і вдень

і заміж за іншого не піде;

повернеться, хоч і з пораненим серцем,

зап'є це горе горілкою з перцем;

розкаже їй, яка була спека,

а потім лили дощі

такі довгі, як і дорога до неї далека.

і тоді вона сяде йому на коліна,

скаже: "слухай, я тут захворіла -

у мене закінчується пальне,

от-от для мене сонце зайде.

я чекала тебе роками

ти просив, тож я не вмивалась сльозами.

я справді довго не плакала зовсім,

а потім спіткнулась якось зі злості

і от бачиш - тепер помираю".

вона і справді от-от помре

і він знов заливатиме горе своє

плакати, звісно, не буде, не слід

просто знову поїде на схід,

бо там, подумає він, таки буде вона.

отам вони й стрінуться, бо ж там досі війна.

04.06.2014

А.Невірковець