.бамбук

В мені виростають сотні бамбуків

І я стаю нарешті високою

Коли ти дивишся так як оце зараз

А коли ти зненацька з’являєшся

В мене між ребрами вибухають міни

Що їх я забула знищити

Просто ти веди мене вгору

На останні поверхи хмарочосів

І мені зовсім не страшно дивитися вниз

Бо знаю що коло мого плеча хтось

Тримає рушницю й готовий вистрілити

в кожного хто наважиться мене зіштовхнути

але коліна тремтять коли ти ідеш

і лишаєш на тому даху

так далеко від неба і не дуже близько землі

десь посеред світу

одну на весь небосхил

а потім знов повертаєшся

і сотні крил виростають у мене на спині

коли обережно зносиш мене з того даху

бо можу перечепитись через забуті кимось слова

але ж сама за собою ношу

цілі валізи несказаних речень

бо міни між ребрами так боляче ранять

що я ніяк не наважусь позбутись

тих важкезних для мене малої

давай краще знову на дах

там добре бути бамбуками

12.07.2013