Фронтера 2019. Міжнародний літературний фестиваль. Луцьк
У Луцьку з'явився прекрасний привід зустрічати восени письменників та їх прихильників у гості.
Фестиваль "Фронтера" ми не могли проігнорувати (це була чудова компенсація нашої відсутності на цьогорічному Форумі Видавців).
Мені дуже сподобалося. Найзагальніше і найважливіше про фест - дуже чітка організація. Таймінг витримано, проблем з обміном квитків на браслети практично не було (попри те, що відвідувачів справді багато), список учасників вражає (від ведучого Коробчука до представників Польщі та Білорусі♥). Словом, молодці всі ті, хто це все подарував місту.
Ну а тепер коротко про кожну подію, яку вдалося відвідати. І трішки про локації.
1. Відкриття. Майже не слухала, бо заклопотана була якраз обміном квитка на браслет, але, все ж, певні враження маю. По-перше, тільки з того моменту я зрозуміла, що основним організатором є Елла Яцута, що не може не тішити. Справді молодець!
Окрім Елли, я почула ще Сергія Жадана з його промовою про "час, який на нас працює". Гарна була промова. Єдиний мінус цього заходу - місце зустрічі: кав'ярня. Не всі бажаючі могли вміститися, не кажучи вже про "знайти місце для сидіння". Але нічого. Ми не розчаровані:) А навіть трішки задоволені, бо розуміли, що, напевно організатори не чекали стільки люду в п'ятницю та ще й посеред робочого часу:)
2. Адрій Бондар та розмова про текст як інтерпретацію реального світу. Побалакали про те, як письменник пише (в основному на кухні ввечері, і добре, коли відчинене вікно). Не забули і про перекладацьку діяльність Андрія Бондара і виявилося, що майже половину перекладених книг, Андрій сам запропонував видавцям (тобто запропонував перекласти і переклав). Чомусь від цього втішно. А потім автор почитав один дуже кумедний текст із книги "Церебро". Сміялися.
3. Читання віршів від Сергія Жадана. Всі вже написали про те, що на цю зустріч прийшло близько 700 відвідувачів. У Луцьку (не в Києві/ Львові). Заздрю Луцьку через це (Рівне пасе задніх). Сергій почитав старі-нові вірші про любов і війну в основному. Було гарно. Як завжди. Крім того, зазначу, що 700 людей, певно, ніде більше не помістилося б. Тому все відбулося у найбільшому залі кінотеатру "Мультиплекс" (ТЦ "Промінь") *досі сентимент до кінотеатрів цієї мережі
4. Винно-поетичні читання віршів молодими поетами. Серед почутих були і Павло Коробчук, і Юрій Матевощук, і Марк Оплачко (оплески!), і Юрій Завадський (зі своїми "невимовними віршами" - цитую Віку Дикобраз), і Анна Луцюк... Словом, було їх багато. Були вірші круті і не дуже, але вечір вдався, бо було вино:)
5. А далі чудове завершення цього дня - виступ "Лінії Маннергейма". Жадан, Каданов, Турчинов задали жару, як то кажуть. Та й по всьому. Потанцювали, зігрілись і пішли додому, бо в пабах все зайнято)
6. Наступний день почався із презентації нової книги Артема Чеха "Район Д". Говорили не тільки з Чехом, але й з Іриною Цілик. Модерував прекрасний Олександр Бойченко. Ми дізналися, як Ірина Цілик познайомилась з Артемом Чехом. Що цікавого було в їхніх дворах та підвалах і, зрештою, які впливи були від цього середовища. Дуже гарний захід вийшов. Мені ж чомусь запам'яталося слово "получка". Давно я такого не чула, але воно рідне, бо з дитинства від батьків можна було почути, що вони отримують не зарплату, а получку:) Дитячі спогади навіяло. Крім "Району Д", обговорили творчість двох письменників. Хто коли пише, і чому не пише. А Ірина Цілик ще й кілька віршів почитала. Дуже хочеться, щоб вони далі писали і не зупинялися.
7. Музично-поетичні читання. Роман Коляда грав на роялі, а всі інші читали свої вірші. Особливо пасував цей музичний супровід Ірині Цілик. Як мені здалося. Всім іншим також, але не так добре, напевно. Рада була почути Катерину Калитко, Остапа Сливинського, Ірину Цілик (повторюсь, бо вона прекрасна), Катерину Міхаліцину та, звісно, Андрея Хадановіча. Останній додав трохи веселіших ноток цьому заходу.
8. Іван Малкович почитав трішки своїх віршів, згадав про добрих поетів і просто створив дуже теплу атмосферу у Ляльковому театрі. Згадалися всі книжечки видавництва "Абабагаламага" і дуже захотілося ще більше читати різноманітної поезії.
9. Андрій Любка презентував нову книгу про Балкани - "У пошуках варварів. Подорож до країв, де починаються й не закінчуються Балкани". Власне, мова ішла про стереотипи, які склалися у сусідів про сусідів, якщо коротко. Модерував Олександр Бойченко. З презентації дізналися, що кожна країна шукає собі сусіда-невдаху, про якого складає анекдоти. А ще Андрій Любка прочитав історію про те, як одного разу в одному місті на зустріч з поетами не прийшла жодна жива душа. Але поети все одно виступили) Чесно кажучи, збірка есеїстики мене зацікавила. Хоча б тому, що Любка непогано пише.
10. На третій день ми пішли слухати Андрея Хадановіча. Зустріч відбулась на вулиці (!). Досі не можу визначитися, плюс це чи мінус. Погода була з плюсом, але дуже маленьким, так би мовити:) Змерзли всі. Але і час провели дуже добре. Просто, здається, якби подію перенесли в приміщення, не всі бажаючі могли б вміститися. Словом, я не знаю щодо інших, а мені хоч і було дуже зимно, та сподобалося. Бо як же може не сподобатися захід, де є Андрей Хаданвіч, який вірші читає, пісні співає, згадує такі імена як Леонард Коен та Серж Гінзбург? Ну от. Було більш ніж душевно. Наостанок навіть випросили "Беларуского мужчину").
11. Тарас Прохасько з презентацією нової книги "Так, але". Модерувала Мар'яна Савка. Балакали про те, про се... Тарас Прохасько такий оповідач, що його слухати завжди цікаво, про що б він не говорив. Ділився досвідом батьківства у сучасному світі - як часом незручно прогулюватися на дитячих майданчиках поруч з молодими мамами і таке інше. Казав Мар'яні Савці за цю зустріч, що все могло бути інакше за тих же умов, але якби почалося хоч на хвилину раніше чи пізніше (все та ж теорія комплексів). Дуже теплий і гармонійний.
12. Наостанок ми послухали Юрка Іздрика. Він розповів історію, як починав нове життя, історію свого кохання та початку поезії у житті. Почитав кілька гарних віршів. А наприкінці вечору зробив щось незбагненне - просто сів за рояль і почав грати. Дуже красиво. Дивовижні емоції від цього всього. Ніби по-новому бачиш людину, яку і без того особливо раніше не знав. Такий Іздрик.
І ось така була Фронтера. Душевна, в компанії найкращих людей, і літературою, яка завжди манить до себе і змушує, якщо не читати, то принаймні купити якусь книгу і взяти автограф у автора, який зовсім поруч. Любов♥
А люди, які весь цей час туисли поруч і від того було ще більш круто - це Андрій Шемосюк ♥, Оля Лялька, Ксюша Олійник, Марк Оплачко, Віка Бруцька і її Вова:)
Фестиваль "Фронтера" ми не могли проігнорувати (це була чудова компенсація нашої відсутності на цьогорічному Форумі Видавців).
Мені дуже сподобалося. Найзагальніше і найважливіше про фест - дуже чітка організація. Таймінг витримано, проблем з обміном квитків на браслети практично не було (попри те, що відвідувачів справді багато), список учасників вражає (від ведучого Коробчука до представників Польщі та Білорусі♥). Словом, молодці всі ті, хто це все подарував місту.
Ну а тепер коротко про кожну подію, яку вдалося відвідати. І трішки про локації.
1. Відкриття. Майже не слухала, бо заклопотана була якраз обміном квитка на браслет, але, все ж, певні враження маю. По-перше, тільки з того моменту я зрозуміла, що основним організатором є Елла Яцута, що не може не тішити. Справді молодець!
Окрім Елли, я почула ще Сергія Жадана з його промовою про "час, який на нас працює". Гарна була промова. Єдиний мінус цього заходу - місце зустрічі: кав'ярня. Не всі бажаючі могли вміститися, не кажучи вже про "знайти місце для сидіння". Але нічого. Ми не розчаровані:) А навіть трішки задоволені, бо розуміли, що, напевно організатори не чекали стільки люду в п'ятницю та ще й посеред робочого часу:)
2. Адрій Бондар та розмова про текст як інтерпретацію реального світу. Побалакали про те, як письменник пише (в основному на кухні ввечері, і добре, коли відчинене вікно). Не забули і про перекладацьку діяльність Андрія Бондара і виявилося, що майже половину перекладених книг, Андрій сам запропонував видавцям (тобто запропонував перекласти і переклав). Чомусь від цього втішно. А потім автор почитав один дуже кумедний текст із книги "Церебро". Сміялися.
4. Винно-поетичні читання віршів молодими поетами. Серед почутих були і Павло Коробчук, і Юрій Матевощук, і Марк Оплачко (оплески!), і Юрій Завадський (зі своїми "невимовними віршами" - цитую Віку Дикобраз), і Анна Луцюк... Словом, було їх багато. Були вірші круті і не дуже, але вечір вдався, бо було вино:)
5. А далі чудове завершення цього дня - виступ "Лінії Маннергейма". Жадан, Каданов, Турчинов задали жару, як то кажуть. Та й по всьому. Потанцювали, зігрілись і пішли додому, бо в пабах все зайнято)
6. Наступний день почався із презентації нової книги Артема Чеха "Район Д". Говорили не тільки з Чехом, але й з Іриною Цілик. Модерував прекрасний Олександр Бойченко. Ми дізналися, як Ірина Цілик познайомилась з Артемом Чехом. Що цікавого було в їхніх дворах та підвалах і, зрештою, які впливи були від цього середовища. Дуже гарний захід вийшов. Мені ж чомусь запам'яталося слово "получка". Давно я такого не чула, але воно рідне, бо з дитинства від батьків можна було почути, що вони отримують не зарплату, а получку:) Дитячі спогади навіяло. Крім "Району Д", обговорили творчість двох письменників. Хто коли пише, і чому не пише. А Ірина Цілик ще й кілька віршів почитала. Дуже хочеться, щоб вони далі писали і не зупинялися.
7. Музично-поетичні читання. Роман Коляда грав на роялі, а всі інші читали свої вірші. Особливо пасував цей музичний супровід Ірині Цілик. Як мені здалося. Всім іншим також, але не так добре, напевно. Рада була почути Катерину Калитко, Остапа Сливинського, Ірину Цілик (повторюсь, бо вона прекрасна), Катерину Міхаліцину та, звісно, Андрея Хадановіча. Останній додав трохи веселіших ноток цьому заходу.
8. Іван Малкович почитав трішки своїх віршів, згадав про добрих поетів і просто створив дуже теплу атмосферу у Ляльковому театрі. Згадалися всі книжечки видавництва "Абабагаламага" і дуже захотілося ще більше читати різноманітної поезії.
11. Тарас Прохасько з презентацією нової книги "Так, але". Модерувала Мар'яна Савка. Балакали про те, про се... Тарас Прохасько такий оповідач, що його слухати завжди цікаво, про що б він не говорив. Ділився досвідом батьківства у сучасному світі - як часом незручно прогулюватися на дитячих майданчиках поруч з молодими мамами і таке інше. Казав Мар'яні Савці за цю зустріч, що все могло бути інакше за тих же умов, але якби почалося хоч на хвилину раніше чи пізніше (все та ж теорія комплексів). Дуже теплий і гармонійний.
12. Наостанок ми послухали Юрка Іздрика. Він розповів історію, як починав нове життя, історію свого кохання та початку поезії у житті. Почитав кілька гарних віршів. А наприкінці вечору зробив щось незбагненне - просто сів за рояль і почав грати. Дуже красиво. Дивовижні емоції від цього всього. Ніби по-новому бачиш людину, яку і без того особливо раніше не знав. Такий Іздрик.
І ось така була Фронтера. Душевна, в компанії найкращих людей, і літературою, яка завжди манить до себе і змушує, якщо не читати, то принаймні купити якусь книгу і взяти автограф у автора, який зовсім поруч. Любов♥
 |
| фото зробив Андрій Шемосюк, фотоапарат від Олі Ляльки:) |
Коментарі
Дописати коментар