| Art Jazz Cooperation 2015 | "Мистецтво бути вільним" |
Історія про безцінний досвід волонтерства на Міжнародному фестивалі "Art Jazz Cooperation 2015".
Чесно кажучи, ніколи не була фанаткою джазу, але бували моменти, коли дуже добре ішов)
Але, завдяки знайомству з Оленкою Шульгою, час від часу відвідувала концерти, які вона організовувала у Рівному. Потім ми з Літ.РВ і Оленкою провели спільний літературний захід і якось воно закрутилося. І вже, коли дізналась, що можна побути волонтером, то й не відмовилася від такої нагоди.
Моїм основним обов'язком ще до початку фестивалю були квитки (бронювання і продаж). Для цього мені аж видали телефон і схему зали театру. І я стала дуже ділова:) Крім того, треба було ще час від часу писати в зустрічах у соцмережах про учасників фестивалю і, паралельно, трохи слухати джазових музикантів, відомих на весь світ (про яких я, бєзтолочь, не знала ще).
Десь із середини серпня в нас почалися збірки й активна підготовка до фестивалю.
На День Незалежності провели акцію з "Джазовими крилами". Закликали людей фотографуватися, як янголи, роздавали листівки і слухали рівненських джазових музикантів. Крепко втомилися після того, але втома приємна така.
А вже 27 серпня почалися заходи в рамках фестивалю. Перший - Творча зустріч Ані Чайковської, Акустік Квартету з гуртами народної музики "Веснянка" і "Сільська музика".
Я зустріла Аню Чайковську і свою колегу по волонтерству Оксану (яка, в свою чергу, зустрічала Акустік Квартет). Так ми всі розділилися на дві частини і пішли/поїхали в ПДМ.
Зустріч пройшла дуже гарно. Така музика і такі голоси неймовірні. Краса.
Коротко, чому ця зустріч відбувалася:
Аня Чайковська колись знайшла в Інтернеті записи рівненського гурту "Веснянка". Дуже вподобала і записала цілий альбом з народними піснями разом із хлопцями із Acoustic Quartet. Повідомила про це Віктора Ковальчука - керівника "Веснянки". Навіть у Рівному була одного разу спеціально, щоб зустрітися із колективом. А вже цього разу відбулася творча зустріч, на яку могли потрапити всі бажаючі.
Було дуже легко і гарно. Без попередніх репетицій. Аня розповіла трохи про альбом і своє захоплення етноспівом. І, звісно, співала разом з "Веснянкою". Акустік Квартет дуже класно грали. А дівчата із етноклубу потім ще й вчили всіх танцювати. І всі танцювали) Весело завершився той вечір)
Після цього в нас був кіноперегляд. Дивилися фільм про джазового музиканта, який грав на трубі. Жив у 30-х роках, мав справжній талант, однак помер у досить молодому віці. Називається "Трубач". Дуже цікава історія і красива музика у фільмі.
Потім ми ішли додому, проводили одне одного і засинали, щоб наступного дня іти на концерт.
І 28 серпня готувалися вже до ВІДКРИТТЯ ФЕСТИВАЛЮ.
Приймав нас SkyBar Manhattan. А на сцені були рівненські та польські музиканти.
Рівняни із "TW - Traveling the World band" грали музику із різних країн світу (Македонія, там, Греція, Єгипет...). Хороше, однак, я вже чула їх раніше, то перший раз мені сподобалося більше, а другий - так собі вже. Але все одно непогано.
А поляки "New Bone" дуже сподобалися. Такий джаз-джаз. Я полюбила контрабас і вдвічі більше полюбила саксофон. Просто прілєсно.
Гарно дуже завершився той день. Але найцікавіше було попереду.
29 серпня - ГАЛА-КОНЦЕРТ у драмтеатрі Рівного.
Команда волонтерів та організаторів з 10-ї ранку були вже готові до праці.
За кілька годин ми зустріли майже всіх музикантів і розділилися хто куди:)
Я була супроводом для Acoustic Quartet і Ані Чайковської, тож майже весь день провела з колективом (Аня лишилася в готелі).
Не знаю, що писати про сам гурт. Ну вони хороші, і класні і взагалі ідеальні. Я дуже мало говорила, бо вже аж тяжко було, тому мені їх аж трохи шкода. Але нічого. Ми гралися з котиком і говорили про поведінку котів і таке інше. Дивилися фото із Луцька. Я там знайому одну помітила, а Юхим сказав, що в неї дуже кінематографічна зовнішність (це була Марія Оліферчук, дуже красива:)
На саунд-чек встигли і відіграли, а потім я вже була зайнята квитками й людьми, то хлопці відпочивали.
А ще я дуже довго не могла запам'ятати імена. Тобто імена їхні я знала раніше, але не знала, хто є хто, і контрабасиста записувала в телефон Денисом, а він Віктором виявився. Нивдобно і непрофесійно з мого боку трохи, але я не встигла неправильно назвати чиєсь ім'я, що не може не радувати:)
Бути людиною_з_квитками на якомусь заході - це, звісно, завжди жесть. Тому і цього разу так було. Але ми з Яною та Юлею якось справилися ніби.
Ну і вже, власне, почався концерт. Поки всі вмощувалися на свої місця в залі, ми ще пили каву у фойє театру. А там була невеличка алея майстрів - можна було придбати прекрасні листівки з рідним містом (що я і зробила), слухати народні інструменти від Андрія Ляшука, вийти на балкон театру і звідти дивитися на місто і писати про це у твіттер (ну не без цього).
Ведучі концерту - наша прекрасна Оленка та Зиновій.
І вже потім я таки зайшла в зал, де саме виступав польський колектив "Tomasz Wendt Quartet" feat. Тарас Баковський. Перед ними ще були рівненські хлопці - "Winchester Boys".
Поки ішов гала-концерт ми спілкувалися, гуляли залами театру, слухали музику... А потім я довго дивилася на сцену із-за куліс. Це варте того, щоб бути волонтером:)
Дуже сподобався Олексій Коган (та він всім там сподобався ж). Веселий, музичний і просто складає враження хорошої людини.
Після його виступу був антракт, а далі нарешті мали виступати Аня Чайковська, Акустік Квартет і "Веснянка" наша. То це і було для мене найпрекрасніше. Я за останні кілька днів просто закохалася в альбом "Кросна" і от мала нагоду почути його наживо. І вони всі на сцені такі прекрасні, що нема на то ради.
Все завершилося феєрично, красиво. Сергій Гемберг сказав заключне слово.
Ми всі крепко вдячні за організацію такого фестивалю. Бо це справді дуже потрібно (і глядачам, і організаторам, і волонтерам, і музикантам, і. і..).
Але на цьому все не завершилося. Далі був джем-сейшн у "Манхеттені". Ось тоді я нарешті відчула, що ми молодці. Якось так:)
Коли вже трохи почали розходитися всі, ми теж вирішили, що час. Пообіймали музикантів (а вони таакі рідні стали за один день, що аж не вірилось, що вже їдуть).
Виявилося, що майже всі волонтери живуть в одному районі. Це дуже зручно, коли береш таксі:)
Вдома я не могла заснути, бо дуже багато вражень було, але заснула, бо наступного дня нас чекало продовження.
І 30 серпня (коли наше Рівне святкувало сімсот тридцять другий День народження) на "Лебединці" виступив класний київський блюзовий музикант Макс Тавріческий. Якраз музика, яку добре слухати в такий день на вулиці. Гітара і губна гармоніка, а ще - вокал. Все. І більш нам, слухачам, нічого й не треба було в той момент.
А от після Макса знову були наші "Winchester Boys". І ці чуваки взагалі молодці. Дуже круто звучить саксофон. Потім вони майже цілий день ще грали на вулиці біля театру. Я справді якось аж пишаюся, що це рівняни.
На цьому, можна вважати, і завершився Міжнародний джазовий фестиваль "Art Jazz Cooperation 2015" у Рівному.
Навіть не знаю, як висловити своє захоплення і вдячність організаторам, дівчатам, що разом зі мною були волонтерами і всім причетним. Це були просто неймовірні дні. Підготовка цікава, креативна і злагоджена. Ми всі стали такими якимись рідними.
І все, що я тут написала - це далеко НЕ все, що було на фестивалі. Був день, коли розвішували афіші, коли намагалися вирівняти банер з крилами, коли мені найбільше телефонували і коли ми збиралися в "Блюзі"... А ще - виставка джазових фотографій Олега Маковського, фарбування сходів у парку разом із "Реноме", історія з букетом квітів для Олексія Когана... Та ще багато-багато всього іншого. Все ж не буду тут писати (пальці вже болять:)
Тому просто на майбутнє - приходьте слухати джаз, якщо ви бачите афішу, що джазові музиканти десь будуть поруч:)
Чесно кажучи, ніколи не була фанаткою джазу, але бували моменти, коли дуже добре ішов)
Але, завдяки знайомству з Оленкою Шульгою, час від часу відвідувала концерти, які вона організовувала у Рівному. Потім ми з Літ.РВ і Оленкою провели спільний літературний захід і якось воно закрутилося. І вже, коли дізналась, що можна побути волонтером, то й не відмовилася від такої нагоди.
Моїм основним обов'язком ще до початку фестивалю були квитки (бронювання і продаж). Для цього мені аж видали телефон і схему зали театру. І я стала дуже ділова:) Крім того, треба було ще час від часу писати в зустрічах у соцмережах про учасників фестивалю і, паралельно, трохи слухати джазових музикантів, відомих на весь світ (про яких я, бєзтолочь, не знала ще).
Десь із середини серпня в нас почалися збірки й активна підготовка до фестивалю.
На День Незалежності провели акцію з "Джазовими крилами". Закликали людей фотографуватися, як янголи, роздавали листівки і слухали рівненських джазових музикантів. Крепко втомилися після того, але втома приємна така.
А вже 27 серпня почалися заходи в рамках фестивалю. Перший - Творча зустріч Ані Чайковської, Акустік Квартету з гуртами народної музики "Веснянка" і "Сільська музика".
Я зустріла Аню Чайковську і свою колегу по волонтерству Оксану (яка, в свою чергу, зустрічала Акустік Квартет). Так ми всі розділилися на дві частини і пішли/поїхали в ПДМ.
Зустріч пройшла дуже гарно. Така музика і такі голоси неймовірні. Краса.
 |
| Аня співає, Акустік Квартет грає |
Аня Чайковська колись знайшла в Інтернеті записи рівненського гурту "Веснянка". Дуже вподобала і записала цілий альбом з народними піснями разом із хлопцями із Acoustic Quartet. Повідомила про це Віктора Ковальчука - керівника "Веснянки". Навіть у Рівному була одного разу спеціально, щоб зустрітися із колективом. А вже цього разу відбулася творча зустріч, на яку могли потрапити всі бажаючі.
Було дуже легко і гарно. Без попередніх репетицій. Аня розповіла трохи про альбом і своє захоплення етноспівом. І, звісно, співала разом з "Веснянкою". Акустік Квартет дуже класно грали. А дівчата із етноклубу потім ще й вчили всіх танцювати. І всі танцювали) Весело завершився той вечір)
Після цього в нас був кіноперегляд. Дивилися фільм про джазового музиканта, який грав на трубі. Жив у 30-х роках, мав справжній талант, однак помер у досить молодому віці. Називається "Трубач". Дуже цікава історія і красива музика у фільмі.
 |
| Чекаємо з Оксаною початок фільму |
Потім ми ішли додому, проводили одне одного і засинали, щоб наступного дня іти на концерт.
І 28 серпня готувалися вже до ВІДКРИТТЯ ФЕСТИВАЛЮ.
Приймав нас SkyBar Manhattan. А на сцені були рівненські та польські музиканти.
Рівняни із "TW - Traveling the World band" грали музику із різних країн світу (Македонія, там, Греція, Єгипет...). Хороше, однак, я вже чула їх раніше, то перший раз мені сподобалося більше, а другий - так собі вже. Але все одно непогано.
А поляки "New Bone" дуже сподобалися. Такий джаз-джаз. Я полюбила контрабас і вдвічі більше полюбила саксофон. Просто прілєсно.
Гарно дуже завершився той день. Але найцікавіше було попереду.
29 серпня - ГАЛА-КОНЦЕРТ у драмтеатрі Рівного.
Команда волонтерів та організаторів з 10-ї ранку були вже готові до праці.
За кілька годин ми зустріли майже всіх музикантів і розділилися хто куди:)
Я була супроводом для Acoustic Quartet і Ані Чайковської, тож майже весь день провела з колективом (Аня лишилася в готелі).
Не знаю, що писати про сам гурт. Ну вони хороші, і класні і взагалі ідеальні. Я дуже мало говорила, бо вже аж тяжко було, тому мені їх аж трохи шкода. Але нічого. Ми гралися з котиком і говорили про поведінку котів і таке інше. Дивилися фото із Луцька. Я там знайому одну помітила, а Юхим сказав, що в неї дуже кінематографічна зовнішність (це була Марія Оліферчук, дуже красива:)
На саунд-чек встигли і відіграли, а потім я вже була зайнята квитками й людьми, то хлопці відпочивали.
А ще я дуже довго не могла запам'ятати імена. Тобто імена їхні я знала раніше, але не знала, хто є хто, і контрабасиста записувала в телефон Денисом, а він Віктором виявився. Нивдобно і непрофесійно з мого боку трохи, але я не встигла неправильно назвати чиєсь ім'я, що не може не радувати:)
Бути людиною_з_квитками на якомусь заході - це, звісно, завжди жесть. Тому і цього разу так було. Але ми з Яною та Юлею якось справилися ніби.
Ну і вже, власне, почався концерт. Поки всі вмощувалися на свої місця в залі, ми ще пили каву у фойє театру. А там була невеличка алея майстрів - можна було придбати прекрасні листівки з рідним містом (що я і зробила), слухати народні інструменти від Андрія Ляшука, вийти на балкон театру і звідти дивитися на місто і писати про це у твіттер (ну не без цього).
 |
| Дві Ксюші на балконі театру:) |
Ведучі концерту - наша прекрасна Оленка та Зиновій.
І вже потім я таки зайшла в зал, де саме виступав польський колектив "Tomasz Wendt Quartet" feat. Тарас Баковський. Перед ними ще були рівненські хлопці - "Winchester Boys".
 |
| "Tomasz Wendt Quartet" feat. Тарас Баковський |
Поки ішов гала-концерт ми спілкувалися, гуляли залами театру, слухали музику... А потім я довго дивилася на сцену із-за куліс. Це варте того, щоб бути волонтером:)
Дуже сподобався Олексій Коган (та він всім там сподобався ж). Веселий, музичний і просто складає враження хорошої людини.
 |
| Андрій Пермяков та Зиновій Карач. Слухають Олексія Когана |
Після його виступу був антракт, а далі нарешті мали виступати Аня Чайковська, Акустік Квартет і "Веснянка" наша. То це і було для мене найпрекрасніше. Я за останні кілька днів просто закохалася в альбом "Кросна" і от мала нагоду почути його наживо. І вони всі на сцені такі прекрасні, що нема на то ради.
 |
| Аня Чайковська та Acoustic Quartet |
Все завершилося феєрично, красиво. Сергій Гемберг сказав заключне слово.
Ми всі крепко вдячні за організацію такого фестивалю. Бо це справді дуже потрібно (і глядачам, і організаторам, і волонтерам, і музикантам, і. і..).
 |
| Всі на сцені (але не всі помістилися в кадр) |
Коли вже трохи почали розходитися всі, ми теж вирішили, що час. Пообіймали музикантів (а вони таакі рідні стали за один день, що аж не вірилось, що вже їдуть).
Виявилося, що майже всі волонтери живуть в одному районі. Це дуже зручно, коли береш таксі:)
Вдома я не могла заснути, бо дуже багато вражень було, але заснула, бо наступного дня нас чекало продовження.
І 30 серпня (коли наше Рівне святкувало сімсот тридцять другий День народження) на "Лебединці" виступив класний київський блюзовий музикант Макс Тавріческий. Якраз музика, яку добре слухати в такий день на вулиці. Гітара і губна гармоніка, а ще - вокал. Все. І більш нам, слухачам, нічого й не треба було в той момент.
А от після Макса знову були наші "Winchester Boys". І ці чуваки взагалі молодці. Дуже круто звучить саксофон. Потім вони майже цілий день ще грали на вулиці біля театру. Я справді якось аж пишаюся, що це рівняни.
На цьому, можна вважати, і завершився Міжнародний джазовий фестиваль "Art Jazz Cooperation 2015" у Рівному.
Навіть не знаю, як висловити своє захоплення і вдячність організаторам, дівчатам, що разом зі мною були волонтерами і всім причетним. Це були просто неймовірні дні. Підготовка цікава, креативна і злагоджена. Ми всі стали такими якимись рідними.
І все, що я тут написала - це далеко НЕ все, що було на фестивалі. Був день, коли розвішували афіші, коли намагалися вирівняти банер з крилами, коли мені найбільше телефонували і коли ми збиралися в "Блюзі"... А ще - виставка джазових фотографій Олега Маковського, фарбування сходів у парку разом із "Реноме", історія з букетом квітів для Олексія Когана... Та ще багато-багато всього іншого. Все ж не буду тут писати (пальці вже болять:)
Тому просто на майбутнє - приходьте слухати джаз, якщо ви бачите афішу, що джазові музиканти десь будуть поруч:)
Коментарі
Дописати коментар