***

ну й будь собі тут
справді - лишайся
в моїй голові ще не було таких тихих.
ти можеш щось наспівувати
чи бути своїм,
а я вчитимусь якось з цим жити.
буду з тобою вітатись,
чинити галас;
ти ще не зовсім зі мною, але часу є,
поки наставатимуть дні нові
чи вечері
і світ так несміло плечима знизує
вижени звідти всіх,
хто є там живий,
бо, здається, багатьох там ховала
безпідставно й раптово,
невміло
а ти, відчуваю, /нарешті/
той, кого в них впізнавала.

17.01.2015

.............................
"а чом би не написати типу_вірш" - думала я в січні...