***

вони кажуть мені,
що ми із тобою - ідеальна пара:
ти - такий богемний
і я - трохи незрозуміла.
я б читала тобі буковскі,
а ти робив би мені зранку каву.
потім ми б їли з тобою кокоси,
а на вечір вертались потягом до львова.

але якось складається так
не на нашу з тобою користь
тобто - тобі все на руку,
а мені якось зовсім не круто.
я лишаюсь у місті своєму,
назву якого важко згадати на ранок,
а ти їдеш додому,
слухаючи колій звуки.

та нічого - ми ще побачимось,
може.
коли настане черговий апокаліпсис -
я прийду до тебе з ножем,
щоб відрізати мотузку
й прив'язати заново,
щоб вже наступної ери бути разом
і кокаїново вірити в спільний ранок.

2.08.2013