"Убей раба внутри себя" (Л.Т.) Про 7 грудня. Київ. Ляпис Трубецкой
Минулого тижня в Києві був концерт Ляпис Трубецкой. Я хотіла ще тоді про це написати, але обставини не дозволили.
Менше з тим. Пишу зараз.
Так, от. Коли брали квитки, ніхто ще не думав, що 7 грудня в Україні буде революція. А вона сталася…
Важко зараз писати тільки про концерт через євромайдан, не зачіпаючи його. Але я спробую принаймні не багато.
Ще з самого ранку суботи ходили різні чутки, що Ляпіс виступлять ще й на майдані. Ми не вірили, звісно. Але я таки вичитала в інтернеті, що менеджер (чи хто там) офіційно підтвердив таку інформацію. Ну ок. Ввечері чекали на майдані ще. Слухали GrozovSka Band і вже не встигали на сам концерт в Стерео Плазі, і вже подумали, що на майдані не бачити нам Міхалка. І поїхали в Стерео… ех.
Там чекали, всі чекали… Я читала твіттер. А там пишуть, що от зараз прямо на майдані (не повірите!) Ляпис Трубецкой співає. Ну от. А ми чекали ж. Щоб нам не було так нудно - на сцену вийшли якісь чуваки-драмери (Drum Ecstasy) - трішки розворушились, але все одно не те, чого всі чекали. Але нічого.
За кілька хвилин (чи за годину, я вже не пам’ятаю…) нарешті Ляпіс! І… о мама-мія, що там почалося… Прихильники їхні такі… прихильники. Нас ледь не задавили, трохи штовхали (в декого навіть синці лишилися). Таня взяла ситуацію в свої руки й відтягла нас трохи далі:) Я добре запам’ятала момент - група людей (чоловік 30) одночасно падають, а потім одне одного піднімають. Мило. Але ми все одно відійшли далі.
І тоді вже могли насолоджуватись всіма тими потужними піснями, інколи з матами і т.д. А ще а ще, знаєте, що? Там такий відеоряд був! Надзвичайно красиво. До деяких пісень просто кліпи, але теж дуже ефектно (і тут я зрозуміла, що майже на всіх концертах, де я була, не бачила відеорядів цілісно, бо стояла надто близько до сцени).
Сергій Міхалок дуже підтримував українців, так аж видно, що пишається. Приємно було насправді. Я ледь не розчулилась, коли він сказав “Всьо будєт добре”. Ну як такому не повірити?
Так, тепер щодо пісень. Якщо, ви хочете знати, що співалось - просто подивіться трекліст:) А якщо ще й подивитись - гляньте концерт у Вільнюсі - майже те ж саме.
Але хочу відзначити для себе. На першому місці, певно, хай буде “Грай”. Саме під час цієї пісні на екрані був Київ. Наша столиця. Прекрасний Київ.
На друге місце ставлю “Танцуй!”. Бо танцювалось як ніколи. Я навіть занотувала потім таке: “Здається, немов відділяєшся від себе і спостерігаєш за всім згори. Таке відчуття”. Ну дурне написала, але правда)
Потім ще “Я верю”. Душевно.
О, була рада чути “Котик”) Неочікувала чомусь почути цю пісню, але перед тим два дні наспівувала собі.
А, “Болт”. Така прямо актуальна (кого я дурю - всі актуальні там в них).
Що ж це я забула про головне? Звук в Стерео Плазі трохи такий, знаєте, гівняний. Я, як не дуже фанатка Ляпіса, двох пісень взагалі не могла розпізнати (хоча точно знаю, що чула їх раніше).
Приємно було чути кілька разів від Міхалка чітке “Дякую” (не “дзякуй”, а саме “дякую”). Він ще й дуже якось гарно то каже.
Ще я трохи здивована аудиторією. Кого там тільки не було: від таких ледь чи не гопників до інтелігентних жіночок під 40 з бусами на шиї:) Ще були, звісно, хіпстери, старі рокери, всі, хто косить під Міхалка (ну логічно). Були й такі, як ми - нормальні люди (можете посперечатися:)
Білорусів багато. Але мало бути ще більше - десь там затримали цілий автобус з людьми й не пустили до Києва (це взагалі не знаю, як назвати).
Я щаслива, що була на цьому концерті (хоча мене тепер цікавить, чи зможу я хоч раз ближче подивитись на цей гурт, бо кожного разу на їхніх концертах найбільш люблячі фанати просто таки не підпускають - штовхаються, задавлюють, не помічають, що люди ще є і т.д.).
А від Сергія Міхалка я в захваті. От він такий сильний, мудрий чи що. Такими людьми хочеться пишатись. Його слова дуже врізаються в пам’ять - голос переконливий певно. Тому, віриться, що все буде добре. Так же?
Менше з тим. Пишу зараз.
Так, от. Коли брали квитки, ніхто ще не думав, що 7 грудня в Україні буде революція. А вона сталася…
Важко зараз писати тільки про концерт через євромайдан, не зачіпаючи його. Але я спробую принаймні не багато.
Ще з самого ранку суботи ходили різні чутки, що Ляпіс виступлять ще й на майдані. Ми не вірили, звісно. Але я таки вичитала в інтернеті, що менеджер (чи хто там) офіційно підтвердив таку інформацію. Ну ок. Ввечері чекали на майдані ще. Слухали GrozovSka Band і вже не встигали на сам концерт в Стерео Плазі, і вже подумали, що на майдані не бачити нам Міхалка. І поїхали в Стерео… ех.
Там чекали, всі чекали… Я читала твіттер. А там пишуть, що от зараз прямо на майдані (не повірите!) Ляпис Трубецкой співає. Ну от. А ми чекали ж. Щоб нам не було так нудно - на сцену вийшли якісь чуваки-драмери (Drum Ecstasy) - трішки розворушились, але все одно не те, чого всі чекали. Але нічого.
За кілька хвилин (чи за годину, я вже не пам’ятаю…) нарешті Ляпіс! І… о мама-мія, що там почалося… Прихильники їхні такі… прихильники. Нас ледь не задавили, трохи штовхали (в декого навіть синці лишилися). Таня взяла ситуацію в свої руки й відтягла нас трохи далі:) Я добре запам’ятала момент - група людей (чоловік 30) одночасно падають, а потім одне одного піднімають. Мило. Але ми все одно відійшли далі.
І тоді вже могли насолоджуватись всіма тими потужними піснями, інколи з матами і т.д. А ще а ще, знаєте, що? Там такий відеоряд був! Надзвичайно красиво. До деяких пісень просто кліпи, але теж дуже ефектно (і тут я зрозуміла, що майже на всіх концертах, де я була, не бачила відеорядів цілісно, бо стояла надто близько до сцени).
Сергій Міхалок дуже підтримував українців, так аж видно, що пишається. Приємно було насправді. Я ледь не розчулилась, коли він сказав “Всьо будєт добре”. Ну як такому не повірити?
Так, тепер щодо пісень. Якщо, ви хочете знати, що співалось - просто подивіться трекліст:) А якщо ще й подивитись - гляньте концерт у Вільнюсі - майже те ж саме.
Але хочу відзначити для себе. На першому місці, певно, хай буде “Грай”. Саме під час цієї пісні на екрані був Київ. Наша столиця. Прекрасний Київ.
На друге місце ставлю “Танцуй!”. Бо танцювалось як ніколи. Я навіть занотувала потім таке: “Здається, немов відділяєшся від себе і спостерігаєш за всім згори. Таке відчуття”. Ну дурне написала, але правда)
Потім ще “Я верю”. Душевно.
О, була рада чути “Котик”) Неочікувала чомусь почути цю пісню, але перед тим два дні наспівувала собі.
А, “Болт”. Така прямо актуальна (кого я дурю - всі актуальні там в них).
Що ж це я забула про головне? Звук в Стерео Плазі трохи такий, знаєте, гівняний. Я, як не дуже фанатка Ляпіса, двох пісень взагалі не могла розпізнати (хоча точно знаю, що чула їх раніше).
Приємно було чути кілька разів від Міхалка чітке “Дякую” (не “дзякуй”, а саме “дякую”). Він ще й дуже якось гарно то каже.
Ще я трохи здивована аудиторією. Кого там тільки не було: від таких ледь чи не гопників до інтелігентних жіночок під 40 з бусами на шиї:) Ще були, звісно, хіпстери, старі рокери, всі, хто косить під Міхалка (ну логічно). Були й такі, як ми - нормальні люди (можете посперечатися:)
Білорусів багато. Але мало бути ще більше - десь там затримали цілий автобус з людьми й не пустили до Києва (це взагалі не знаю, як назвати).
Я щаслива, що була на цьому концерті (хоча мене тепер цікавить, чи зможу я хоч раз ближче подивитись на цей гурт, бо кожного разу на їхніх концертах найбільш люблячі фанати просто таки не підпускають - штовхаються, задавлюють, не помічають, що люди ще є і т.д.).
А від Сергія Міхалка я в захваті. От він такий сильний, мудрий чи що. Такими людьми хочеться пишатись. Його слова дуже врізаються в пам’ять - голос переконливий певно. Тому, віриться, що все буде добре. Так же?
Коментарі
Дописати коментар