WOODSTOСK Ukraine. 7-8.08.2015. Свірж

Давно нічого не писала про фестивалі і тепер не знаю, з чого починати. Тому про Вудсток найважливіші враження, якщо можна це так назвати.
Отже, перше, про що варто згадати - це місце проведення. Смт. Свірж, де є невеличкий замок, озерце і гарна природа. Взагалі, дуже і дуже вдало, що все відбувалося саме тут.
Вхід на фест вільний, але з обов'язковою реєстрацією.
Алкоголь забирали при вході + волонтери чергували в наметовому містечку й контролювали, аби ніхто не напився. В цьому плюс, тому що справді майже не було п'яного бидла, як то часто буває на фестивалях. Це враження з мого боку - як відвідувача. Однак волонтери, з якими випадково зав'язалася розмова, казали, що були навіть бійки і не дуже гарна поведінка з боку правоохоронних органів, які самі понапивалися. Ну що тут сказати? Правильно - ніхто не здивований.

Програма фестивалю.
Не скажу, що в захваті від тих гуртів, які виступали, але було гарно. Насправді, ми дуже мало були біля сцени (менше, ніж зазвичай), але з того, що бачила враження:
- "Леді Арлет" - гурт із Білої Церкви (здається). Ну норм.
- "5 вимір" - слухала наживо їх вже вдруге. Тільки тому, що вони дуже Ксюші подобаються:) А мені так собі. Зате виконали кавер на Касабіан, чим дуже втішили, поки я показувала Ріті і Вані, де наш намет.

5 Вимір

- "Epolets" - о, заради них, мабуть, і варто було їхати на перший день. Дуже хотіла їх почути, бо цього року пропустила десь тричі їхні концерти, на які точно могла піти. А востаннє чула їх десь взимку з акустикою у Рівному. А перед тим (якщо не помиляюся) давно-давно у Франківську. То з того часу вони дуже виросли в плані музичному і в тому, як ведуть себе на сцені. Щоправда кількість пісень, які виконали, могла бути більшою, бо щось мало насправді.
- "Bahroma" - я так і не побачила їх, проте гарно слухала з наметового містечка. Хороші справді дуже. Рада, що саме так їх почула наживо, бо то було гарно - якраз дуже зоряне небо і біля мене такі хороші люди, аж за край.
- Якийсь польсько-британський проект, назву якого я не запам'ятала і в програмі фестивалю не знайшла. Дуже сподобалися. Можливо через настрій, бо гарно слухати їх було.
- Андрей Сенькевич - музикант із Білорусі. Дуже гарна душевна музика під гітару.

Андрей Сенькевич

- "Atmasfera" - яких ми трішки слухали на нічній сцені, а наступного дня - на великій. Вони кращі на нічній насправді. І під них добре розслабитись, заснути...

Атмасфера вночі

- "Мері" - певно, найкраще, що було другого дня фестивалю. Якось дуже гарно пішли вони мені, і люди навколо не наступали на ноги, коли танцювали, і ніхто ліктями не штовхався... словом, норм.

Мері

- "Raggafaya" - польський ска-реггі, ще щось.. Дуже класні для фестивальної сцени. Ми з Ксю досхочу натанцювалися :)
- Окремо виділю нічну сцену другого дня фесту. До початку виступів там дуже класні треки вмикали, всі пішли навіть танцювати-грітися. Це було дуже гарно. Я би ще вдячна була, якби хтось десь виклав весь плейлист тієї нічної дискотеки, бо дуже хороша музика грала (я впізнала тільки кілька композицій, решта - мені невідомі, але круті здалися).

Так, ми були всього два дні, третій пішов на дорогу додому через Львів (дім Міністра).
Але це ще не все, що я тут напишу про "Вудсток.Україна".

Це ми їдемо додому. Ріта, Ваня, Ксюша, я

Насправді, загальне враження дуже хороше. Все поруч: велика сцена не дуже далеко від малої, навколо - наметове містечко, з одного боку душі й вода, з іншого - озеро, в село вийти - 2 хв., на станцію до маршрутки взагалі нема що іти. Словом, дуже зручно. Є куди сховатися від спеки, є й де позасмагати і музику послухати, і поїсти, і попити і т.д.

Ноги в траві біля сцени. Зліва направо - Таня, я, Ксюша

Зустріли багатьох знайомих, з кимось познайомилися. За що люблю фести, так це за те, що люди якісь всі норм і нібито всі знайомі давно вже. Або це нам такі попадаються.
Смішно було шукати телефон якогось хлопця, який впав у траву вночі (і хлопець і телефон впав). Хвилин 15 з ліхтариком шукали.
А ще до нас підходив майже Боб Марлі, який приїхав стопом з Харкова і мав з собою тільки гітару і все, знайшов і загубив друзів, шукав вночі свій намет і цигарки і завжди повторював "ніштяк" (напр. "-а почему вы сдесь сидите? -нам просто подобається. -ништяк").
Ще познайомились в черзі за квасом із хмельничанином, який написав книжку й не знає, що з нею робити далі. Цікаві люди там були, коротше.
Дуже смакувала нам кава від "Кава на шпацер" - давно хотіла спробувати, бо Ідентична Натуральному там працює. І от сталося:)
Був момент, коли ми з Рітою по черзі пролітали над озером. Так класно - 50 гривень і ти летиш, а люди навколо тобі всміхаються і махають руками)
А ще в нас лишився класний спогад про Яріка - це пес, який живе там, куди ми ходили обідати. Він забрав у Ксюші в'єтнамок, а ми не могли ніяк допомогти, бо дуже крепко сміялися (ну це смішно було справді!)
А ще незабутньо було лежати всім купою на кариматах майже_вночі і слухати, що там на сцені робиться, або дивитися, як Таня промиває своє прекрасне нове татуювання на нозі.

Коротше, мені сподобалося.