.Оксана Забужко. 7.03.2014. Рівне.

До Рівного приїздила Оксана Забужко. Зустріч переносилась аж два рази через ситуацію в країні. Але таки відбулась. 7 березня 2014 року.

Нарешті я мала змогу почути/побачити пані Забужко. Чесно зізнаюсь, майже не знайома з її творчістю (за винятком кількох уривків із прози та віршів).

А ще були Сестри Тельнюк, які співали багато поезії (в тому числі Оксани Стефанівни). І це… потужно. Під акомпонемент віолончелю та клавіш просто неймовірно. Я справді щаслива, що слухала їх.

Після невеличкої перерви, розмов Олександра Ірванця, нарешті вийшла Оксана Забужко. Якось так важко починати щось говорити їй було (принаймні, у мене таке склалося враження). Розмова, так би мовити, не клеїлась. Але слово за слово і пішло-поїхало… Дуже дуже багато цікавого розказала нам пані Оксана.

А вірші свої вона читає гааарно. Слухати і слухати. Але в людей із залу виникало дуже багато питань, тому більшу частину виступу зайняли відповіді на ті питання. Із всього запам’яталось найбільше:

• в політику Оксана Забужко іти не збирається  й взагалі вважає вираз “політична еліта в Україні” недоречним, як “морська свинка” (і не морська, і не свинка);
• те, що зараз діється в Криму - це намагання великої імперії в передсмертній агонії вхопити з собою в могилу хоч щось;
• у кримчан зараз відбувається розрив шаблонів, бо вони всі 22 роки жили ще в СРСР, їм транслювали російські телеканали і вони просто не могли вийти із тієї інформаційної діри, в якій залишились навіть після розпаду союзу;
• Оксана Забужко свого часу перекладала окремі катрени Нострадамуса й знайшла там рядки про Україну, в яких ідеться про те, що люди, яких об’єднує річка Борисфен покладуть початок новим законам, набагато кращим та справедливішим, ніж були до того, нав’язані великою імперією;
• на питання “коли Ви зрозуміли, що Ви гарна?” Оксана Стефанівна відповіла, що й досі в це не вірить;
• улюблена казка  - про Вінні Пуха;
• щастя полягає в тому, щоб займатись справою, яку справді любиш;
• Новий Закон Архімеда (“не руш моїх кіл”) - дуже мені подобається;
• ми всі вважаємо, що нам повинна допомагати Європа чи Америка, бо Україна - молода нація. Ми ще зовсім діти, тому нам здається, що має бути хтось старший, дорослий, хтось, хто вирішить всі наші проблеми;

От ніби й все (але насправді ж ні, виступ зайняв майже 3,5 години!).