Гендер для всіх. Виклик стереотипам
Книжка, яку я довго читала (хоча останнім часом я майже все читаю довго). Можливо, через такий стиль авторки, але я більш схиляюсь до серйозності написаного.
Напевно, всі здогадуються, про що книга, побачивши її назву. І я так думала. І справді виявилося, що упередженість не підвела.
Тамара Марценюк зробила гарний аналіз ситуації у суспільстві.
Я зрозуміла і усвідомила, наскільки ми з вами стереотипно виховані. І я впевнено кажу "ми з вами". Тут якраз той випадок, коли ти точно переконаний у своїх словах.
Так, я останнім часом дуже переймаюсь тим, що права жінок і чоловіків часом невиправдано нерівні. І до прочитання цієї книги, я думала, що всі такі "нерівності" я помічаю. Виявилося, що проблем набагато більше.
Щоб не писати загадками, коротко розкажу, що для мене було відкриттям, які легко і доступно пояснила Тамара Марценюк у "Гендері".
Перше, це законодавство, яке з одного боку вже почало визнавати, що існує певна дискримінація за ознакою статі у суспільстві, але все ще не пояснює механізми, як цього уникнути остаточно. Для прикладу, в ЗУ заборонено вказувати у вакансіях стать працівника, якого шукають. Разом з тим, не пояснюється, яке передбачено покарання за використання таких уточнень при пошуку персоналу. І це не єдиний приклад.
Ще один цікавий факт - про сексуальні домагання. Вони, як виявляється, існують лише у вертикальній ієрархії. Якщо ж Вас домагається колега, рівний Вам за рангом у робочих відносинах - факту домагань тоді немає. Є лише, якщо Вас домагається Ваш шеф. Ось так.
І це далеко не всі приклади недосконалості прописаних законів. Але лишається надія, що з часом ці прогалини будуть заповнені.
Дещо не може не тішити. Наприклад, вже зараз існує чимало програм, спрямованих на досягнення рівних прав чоловіків та жінок. Вони діють, в тому числі, і в Україні.
Про все це і пише авторка книги "Гендер для всіх. Виклик стереотипам".
Також, у книзі зачіпаються такі важливі теми, як гендерне насильство, висвітлення гендерних питань у медіа, гендер у релігії і т.д.
Варто також згадати, що гендерна дискримінація стосується не лише жінок, але й чоловіків. Це більше про упередженість та маскулінний стереотип, який не дозволяє чоловікам виявляти свої емоції і часто призводить до летальних наслідків.
Я гадаю, "Гендер для всіх" треба прочитати всім (пардон за каламбур). Адже ми взагалі не задумуємося про такі речі у повсякденному житті. Ми не здогадуємося, що самі себе заганяємо у певні рамки, які нам нав'язує суспільство ще з раннього дитинства. Наші батьки так само не здогадувалися, що, виховуючи нас за певним планом, заклали у нашу свідомість речі, які не повинні там бути. Все накладається і от ми вже "слабка стать" і тому нам не можна вчитися робити "чоловічу роботу", або ж навпаки - ми сильні чоловіки і не годиться нам готувати вдома і доглядати за дітьми. Але сенс не в цьому. Головне - мати вибір. І не хвилюватися про те, чи "годиться, якщо я жінка/ чоловік". Тільки усвідомивши це, можна позбутися всіх стереотипів і нарешті робити те, чого хочеться насправді.
Рекомендую читати Тамару Марценюк і не лише її. Але про гендер.
Напевно, всі здогадуються, про що книга, побачивши її назву. І я так думала. І справді виявилося, що упередженість не підвела.
Тамара Марценюк зробила гарний аналіз ситуації у суспільстві.
Я зрозуміла і усвідомила, наскільки ми з вами стереотипно виховані. І я впевнено кажу "ми з вами". Тут якраз той випадок, коли ти точно переконаний у своїх словах.
Так, я останнім часом дуже переймаюсь тим, що права жінок і чоловіків часом невиправдано нерівні. І до прочитання цієї книги, я думала, що всі такі "нерівності" я помічаю. Виявилося, що проблем набагато більше.
Щоб не писати загадками, коротко розкажу, що для мене було відкриттям, які легко і доступно пояснила Тамара Марценюк у "Гендері".
Перше, це законодавство, яке з одного боку вже почало визнавати, що існує певна дискримінація за ознакою статі у суспільстві, але все ще не пояснює механізми, як цього уникнути остаточно. Для прикладу, в ЗУ заборонено вказувати у вакансіях стать працівника, якого шукають. Разом з тим, не пояснюється, яке передбачено покарання за використання таких уточнень при пошуку персоналу. І це не єдиний приклад.
Ще один цікавий факт - про сексуальні домагання. Вони, як виявляється, існують лише у вертикальній ієрархії. Якщо ж Вас домагається колега, рівний Вам за рангом у робочих відносинах - факту домагань тоді немає. Є лише, якщо Вас домагається Ваш шеф. Ось так.
І це далеко не всі приклади недосконалості прописаних законів. Але лишається надія, що з часом ці прогалини будуть заповнені.
Дещо не може не тішити. Наприклад, вже зараз існує чимало програм, спрямованих на досягнення рівних прав чоловіків та жінок. Вони діють, в тому числі, і в Україні.
Про все це і пише авторка книги "Гендер для всіх. Виклик стереотипам".
Також, у книзі зачіпаються такі важливі теми, як гендерне насильство, висвітлення гендерних питань у медіа, гендер у релігії і т.д.
Варто також згадати, що гендерна дискримінація стосується не лише жінок, але й чоловіків. Це більше про упередженість та маскулінний стереотип, який не дозволяє чоловікам виявляти свої емоції і часто призводить до летальних наслідків.
Я гадаю, "Гендер для всіх" треба прочитати всім (пардон за каламбур). Адже ми взагалі не задумуємося про такі речі у повсякденному житті. Ми не здогадуємося, що самі себе заганяємо у певні рамки, які нам нав'язує суспільство ще з раннього дитинства. Наші батьки так само не здогадувалися, що, виховуючи нас за певним планом, заклали у нашу свідомість речі, які не повинні там бути. Все накладається і от ми вже "слабка стать" і тому нам не можна вчитися робити "чоловічу роботу", або ж навпаки - ми сильні чоловіки і не годиться нам готувати вдома і доглядати за дітьми. Але сенс не в цьому. Головне - мати вибір. І не хвилюватися про те, чи "годиться, якщо я жінка/ чоловік". Тільки усвідомивши це, можна позбутися всіх стереотипів і нарешті робити те, чого хочеться насправді.
Рекомендую читати Тамару Марценюк і не лише її. Але про гендер.
Коментарі
Дописати коментар