IAMX в Києві. 02.03.2016.

Ну от. Здається, нарешті я зібрала всі свої спогади і враження в одну якусь логічну ... емм купку?)
Зараз буде тут про концерт неперевершених британців - ІАМХ (якщо чесно, оце "іамх" я щойно написала українськими літерами. *всігда так дєлаю).
Мені є, що розповісти ще навіть до того, як почався концерт. Не можу не відзначити прекрасних людей, з якими в нас вже добра традиція зустрічатися з такої гарної нагоди, як ІАМХ. Свої - Таня, Настя, Наталя, Вова - то це і так зрозуміло. А є ще тисячі інших, яких я бачу, певно, на кожному виступі "іксів". Не я перша скажу, що український фан-клуб ІАМХ - це справді сім'я. Нам довелося чекати на вулиці в черзі десь години дві, поки організатори зробили таку ласку і відчинили двері Sentrum-у, де мав відбутися концерт. Холодно було! Але завдяки тому, що всіх нас об'єднувала одна любов - нам взагалі було добре:) По-перше, поруч твої близькі друзі, по-друге, що далі - тим більше ти знаходиш у натовпі своїх хороших приятелів, яких давно не бачив, ну і по-третє, всі одне одного почали чимсь частувати, аби зігрітися. Це дуже нагадало якісь літні фести, або Майдан. Направду, люди дуже хороші. Оленка Коваленко нас годувала сендвічами і капучіно, наприклад) Юра і Даша принесли ігристе вино..)


Тепер безпосередньо про концерт. Якщо коротко - мої найсуттєвіші враження і думки:

1. Багато фанів були в образі Кріса Корнера енд компані. Тобто - в блискітках, розмальовані, красіві. Вийшовши після концерту - ми всі теж вже були в блискітках і розмальовані:) це мило.

2. Спершу я стояла десь  в ряду 7-му, і переді мною страх і ужас всіх низьких людей - ВИСОКІ ЛЮДИ. Мій внутрішній голос сказав: "ти далжна уйті іс етого мєста, чіво би тєбє ето нє стоіло" (*хз чому мій внутрішній голос був російський). Але до початку концерту не вийшло. І феєричний вихід музикантів я не розгледіла гарно. Спершу вибігли дві фурії  - Жанін і Семмі. Вони прекрасні. І почали із пісні з попереднього альбому "I Come With Knives". Підхопив цю хвилю темний, похмурий, але неймовірно гарний Кріс Корнер.

фото Дмитра Куницького

3. Що цікаво - якось без особливих зусиль я опинилась дуже близько до сцени. Але навіть там важко було роздивитися Містера Х. Тому що він був весь чорний (о, так, навіть руки і всі відкриті частини тіла були замальовані чорною фарбою (назвемо це фарбою)). Крім того, світло на сцені також було тьмяним. Потім люди із дальних рядів казали, що взагалі Корнера майже не бачили:)

4. Була "The Alternative" - це для мене ніби відгомін якоїсь попередньої епохи. З мого улюбленого альбому. Хоча вони завжди, здається, її виконують. Потім дві пісні з нового альбому: "Happiness" та "No Maker Made Me". А далі те, що (через раз) змушує мене просто дуже-дуже сильно любити живі виступи - "Tear Garden". Барабанила цього разу Жанін (бо на минулому концерті цю роль виконував Альберто Альварез, який пішов з групи через якісь там причини). Ой, ну звісно драмер ще є окремий - новий учасник Джон. До речі, Джона взагалі не видно було, тільки тоді, коли на біс виходили.

5. Дуже полюбилась мені після концерту "Oh Cruel Darkness Embrace Me". Ох, там стільки драйву! Потім була ще стара добра "Spit It Out". А далі - "Nightlife". І, як не дивно, от лише з цього моменту я відчула якесь піднесення, бо до того було так - "ну концерт, ну клас, ну ок". А то щось ніби раптом дійшло, що життя прекрасне. Ну і я якраз опинилася в першому ряду. Випадково!

6. Далі з нового альбому знову  - "Insomnia", "North Star" та "Aphrodisiac". Остання вживу звучить просто неймовірно. Аааа, аж згадалось оте слово, яким всі характеризували концерт 2012 року - ПСИХОЗ.

7. На завершення "Your Joy Is My Low". Але потім їх покликали на біс. Виконали "Kiss + Swallow" і прекрасну "I Am Terrified". Чесно, чуть не пробило на сльозу (або пробило, хто зна..). Десь тоді Корнер підходив так до всіх, ніби кажучи "можете потрогати, я настоящій". Ну то я так і зробила. Так - справжній. Красивий:)

8. Вдруге кликали на біс і чуваки спромоглися тільки на ще одну композицію - "Bring Me Back a Dog". І пішли:(

9. Тоді на втіху нам всім вийшов Брет (звукач хай) і почав розкидатися барабанними паличками, водою, сетлістами (о, богі, вперше в житті мені дістався сетліст).

........................................................................................................................................................
Багато ми обговорювали потім концерт і всі враження. І от, ще кілька думок і фактів:

- концерт найбільше сподобався тим, хто був вперше, або не є аж таким фаном групи;
- від доторку до Кріса Корнера в мене рука стала теж чорна:)
- концерти ІАМХ довгий час називали "психозом" в найкращому розумінні цього слова. цього разу було зовсім не так. я би сказала, що 2016 у Києві - це декаданс: на сцені переважають чорні кольори, було вино, були квіти, навіть хтось кинув на сцену книжку:)
- Кріс Корнер - такий аристократичний вампір, поряд з ним з різних боків - дві прекрасні бестії, за ними - загадковий металіст-барабанщик. як на мене, дуже гарна компанія:)
- у сетлісті була ще одна пісня, яку так і не заспівали - "Mersy":(
- був флешмоб, який трохи вийшов не тоді, коли планувалося. але нічого. мій папірець зі словом "любов" десь зник з кишені разом з квитком, який я хотіла лишити собі на пам'ять. знаю, що це не хтось вкрав, а просто випали, бо дуже тісно було між людьми. ну нічого.

*зустріч з друзями  - це одне з найкращих вражень того дня насправді. Наталя, Настя, Вова і Таня, треба повторити не раз і не два:) хіхі)