#Quantum_MK | #Рівне
, бо це варте того, аби написати в блог.
спершу хотіла сказати тут дуже багато, потім - дуже коротко і мало. А напишу, як вже там вийде.
В нас завершився Квантум!
Це, знаєте, така велика радість, бо стільки роботи зробилося й те усвідомлення, що це ВСЕ вже дає якесь неймовірне полегшення. Але потім ти приходиш додому і думаєш "блін". Бо воно пройшло. А стільки було всього-всього, що й згадати не сила.
Ми дивилися на Сонце, як на баскетбольний м'яч (чи то на м'яч, як на Сонце..?); дивились на кульки для тенісу, як на галактики; дивилися на купку незрозумілочого і казали, що це "дивний" хом'як... Господи, ми були якісь навіжені, коли розказували квантову фізику при зустрічах із друзями!
Я згадую, як раділа з того, що нарешті хтось пояснив мені експеримент із "котом Шредингера" і я його зрозуміла. Ще пам'ятаю, як після другої лекції ішла додому і думала про зірки - оті цяточки на небі. Я дивилась на них і ЗНАЛА, як вони утворилися. А яким для мене було відкриття, коли Кідрук розказував про квазари (до того я навіть не могла уявити собі, що це таке)! Чорні діри взагалі перевернули мій світ. А бозон Хіггса наштовхнув на писання віршів (яких я так і не наважилась записати насправді, але в голові ще є).
І так після кожної лекції. Після кожної репетиції я думала: "чорт. чорт забирай!". Справді думала такими словами, бо це дуже круто - ЗНАТИ. Нас не вчили такого у школі. А якщо вчили, то... чому я цього не пам'ятаю, чому тоді все це було нудним, а тепер виносить мозок (в хорошому сенсі, так)?
Після останньої лекції у Рівному я знову розумію, які ми маленькі (і під "ми" я маю на увазі навіть не людство і не планету Земля, і не Сонячну галактику, і не Чумацький шлях, а наш цілий Всесвіт). Бляха, а поза Всесвітом що? Ну, ви зрозуміли, що такі питання просто неминучі після всіх цих лекцій.
Коротше, наука рулить, Макс Кідрук розказує, а фізики відкривають (хехе, не шампанське, але це, певно, теж:).
Слідкуйте за новинами у Всесвіті, дивіться, який гарний Плутон і ходіть на лекції науково-популярного проекту Quantum у своєму місті (наразі, чекайте, певно, у Львові...) і будете такими ж навіженими, як Література.РВ. В хорошому сенсі. Ми не дивні, ми просто хочемо, щоб навколо були розумні і свідомі люди. Ви спробуйте хоч раз і зрозумієте, про що я.
Дякую Максу Кідруку, що одного разу в нього виникла така ідея. Дякую Літ.РВ, що взялися за це. Дякую волонтерам, які завжди нам допомагають. Дякую КТС, як генеральному партнеру, за підтримку і дякую фізикам, які роблять такі неймовірні відкриття. І Йосипу, який робив фото з кожної лекції:)
Це, знаєте, така велика радість, бо стільки роботи зробилося й те усвідомлення, що це ВСЕ вже дає якесь неймовірне полегшення. Але потім ти приходиш додому і думаєш "блін". Бо воно пройшло. А стільки було всього-всього, що й згадати не сила.
Ми дивилися на Сонце, як на баскетбольний м'яч (чи то на м'яч, як на Сонце..?); дивились на кульки для тенісу, як на галактики; дивилися на купку незрозумілочого і казали, що це "дивний" хом'як... Господи, ми були якісь навіжені, коли розказували квантову фізику при зустрічах із друзями!
Я згадую, як раділа з того, що нарешті хтось пояснив мені експеримент із "котом Шредингера" і я його зрозуміла. Ще пам'ятаю, як після другої лекції ішла додому і думала про зірки - оті цяточки на небі. Я дивилась на них і ЗНАЛА, як вони утворилися. А яким для мене було відкриття, коли Кідрук розказував про квазари (до того я навіть не могла уявити собі, що це таке)! Чорні діри взагалі перевернули мій світ. А бозон Хіггса наштовхнув на писання віршів (яких я так і не наважилась записати насправді, але в голові ще є).
І так після кожної лекції. Після кожної репетиції я думала: "чорт. чорт забирай!". Справді думала такими словами, бо це дуже круто - ЗНАТИ. Нас не вчили такого у школі. А якщо вчили, то... чому я цього не пам'ятаю, чому тоді все це було нудним, а тепер виносить мозок (в хорошому сенсі, так)?
Після останньої лекції у Рівному я знову розумію, які ми маленькі (і під "ми" я маю на увазі навіть не людство і не планету Земля, і не Сонячну галактику, і не Чумацький шлях, а наш цілий Всесвіт). Бляха, а поза Всесвітом що? Ну, ви зрозуміли, що такі питання просто неминучі після всіх цих лекцій.
Коротше, наука рулить, Макс Кідрук розказує, а фізики відкривають (хехе, не шампанське, але це, певно, теж:).
Слідкуйте за новинами у Всесвіті, дивіться, який гарний Плутон і ходіть на лекції науково-популярного проекту Quantum у своєму місті (наразі, чекайте, певно, у Львові...) і будете такими ж навіженими, як Література.РВ. В хорошому сенсі. Ми не дивні, ми просто хочемо, щоб навколо були розумні і свідомі люди. Ви спробуйте хоч раз і зрозумієте, про що я.
Дякую Максу Кідруку, що одного разу в нього виникла така ідея. Дякую Літ.РВ, що взялися за це. Дякую волонтерам, які завжди нам допомагають. Дякую КТС, як генеральному партнеру, за підтримку і дякую фізикам, які роблять такі неймовірні відкриття. І Йосипу, який робив фото з кожної лекції:)
Коментарі
Дописати коментар