Фестиваль "Ї" 2015. 18-19 квітня

Довго витримувала паузу, щоби все собі впорядкувати і більш не можу.

Тому пишу про Фестиваль "Ї" у прекрасному Тернополі.

18 квітня. другий день фесту.

Все почалося із Семенчука, на презентацію якого дуже кортіло втрапити вчасно. Може тому ми його і зустріли, щоб він сам розказав дорогу, якою іти.
Але спершу забігли в готель "Тернопіль", де саме була презентація збірки Жаржайла. Там побачили трохи своїх - Білика, Ісуса, Дикобраз. Лишили Бруцю, а я, Таня і Любомир пішли до "Є".
І от ми вже слухаємо Юрка Матевощука, який був модератором, і Гриця. Про збірку два слова: 50/50 - старі/нові тексти. ВСЛ самі запропонували видатись. Дизайн, верстка Іздрика. Читав небагато віршів. Зізнається, що музика таки наразі пріоритетніша. Говорили про літ.менеджмент, про перші відвідини Тернополя, знайомство з Прохаськом і прогулянками з ним біля озера - тоді зрозумів, що відомі письменники - звичайні люди. Обіцяє на старості написати книгу про все, що відбувалося на Форумі за кулісами, так би мовити: кого і звідки доводилося забирати, хто що собі ламав, в кого які забаганки і т.д.
Це якщо дуже коротко про презентацію. Загалом було гарно:)

_____________________
поки стояла в черзі за автографом у новій збірці "More віршів і пісень", до мене підійшла одна дівчинка і попросила в мене автограф на роздрукованому з пабліка вірші. Несподіванка така. Приємно жи. Дякую, Іра Грабар, за прихильність.

Потім був круглий стіл, на який ми не потрапили, тому пішли додому (до тимчасового:). Зібралась частинка нашої одеської сім'ї і так добре було всім разом. А тоді вирішили таки продовжити фестиваль і повернулися слухати Андруховича про "Фантомаса". Майже все чулося вже, але все одно було цікаво. Та й не варто втрачати можливість вчути голос Андруховича. Тож святе:)

Далі Vivienne Mort були. Довелося сидіти на підлозі, бо місць не вистачило. Примостились разом з Олею Перехрест поруч і слухали Дану. Виступ був короткий якийсь. Але вистачило. Вперше так слухала їх вживу, що не чула "Лети". Не було "Лети", уявляте?)
Ну а потім почалося найцікавіше цього дня - вечірні читання. А поки вони не почалися - ми встигли привітатися з Ірванцем - веселим-веселим аж за край (ви розумієте,:), який познайомив нас і з Хадановічем.
На читаннях найбільш вподобала того ж таки Хадановіча, Рижкова, Адамовіча (білорусів, коротше), а всіх інших я і раніше чула:)
А потім  ми ішли додому. Читали вірші на кухні, а потім спали. Довго спали аж виспались.

19 квітня. третій день фесту.

А в неділю поспішали на презентацію Віки Дикобраз. Було так холодно й вітряно, що майже летіли. Встигли.
Було дуже так по-домашньому. Ніби всі свої, але таки і багато незнайомих людей.

Так добре слухати "Семантику"

 І Віка така прекрасна:) Мені найбільш сподобалась історія про Родіона Альбертовича. Але я не розкажу її тут. І про дреди говорили, і вірші читали. А модерував чудєсний Ігор Білик)

Оот. Хотілося, звісно, послухати Прохаська, але вирішили не тиснутися в "Є", а краще піти послухати молодих поетів, серед яких майже всі знайомі. Оля Перехрест, Сашко Ткачинський, Богдан Боденчук, Катруся Танчак. Були й ті, кого ніколи наживо не чула раніше, але читала. То Поль Іщук гарно звучить, Марта Брижак голосом мені Карпу нагадує (то не зле, просто зауважила:), а Катерина Грушовська більш до вподоби мені, якщо читати, а не слухати. Ну всіх порвав і зірвав неймовірні оплески Ткачинський. То все макарони. Аж на біс викликали:) Важко було Анні Лисенко після нього читати спокійні вірші.
Після всього того поетично шаленства зробили собі перерву від літератури. І повернулися вже на виступ Жадана й Хадановіча. Дуже дуже гарно було. Читали по черзі одне одного рідними мовами (Жадан Хадановіча українською і навпаки:). Сергій був  трохи виснажений наче (тур, все-таки), тому менше з нами балакав. Зате Андрей Хадановіч зрівняв розмови. Такий вже хороший чоловік. Каже, що холодна погода: град, дощ... саме вчасно читати про Різдво. І читав про Різдво. Ось.

Лазуткін, Рижков. Модерує Матевощук. Рижков - то взагалі відкриття для мене. Крепко вподобала його поезію. Лазуткіна приємно було чути:)

_____________________________
потім я ще виграла книжки Лазуткіна і Рижкова. Не без допомоги Скорика. Тому поділили книги (ну бо Рижков у мене і так був). Дякую Матевощуку і Скорику, коротше:)

Пішла підписала і обійняла поетів (о, це взагалі фест обіймів був насправді:)
А тоді знову музична пауза - Один в каное. Ну як завжди: тепло, мило, музично, із закритими очима, гарно. Вподобала "Румбу" - раніше не чула її.

Бруця, Ріта, Настя, Таня. Слухають:)

І ще раз послухати "Життя Марії" непогано. Я дуже рада була, що Жадан прочитав вірш про Салмана (ну люблю його).

А ще Настя зауважила, що майже у всіх поетів є вірш, де згадується Ісус. Так і є. А раніше й не помічали, поки не познайомилися з ним:)

Після Жадана багато хто подумав, що після Жадана більш не варто ще когось слухати. Але не ми з Танічкою. Тому лишилися на Христину Халімонову. Хороша.

Пішли додому разом з Дикобразом.
Прийшли. Читали вірші. Так і завершили для себе "Ї".
Але ні. Потім ще прийшов Білик з Ісусом і принесли букву "Ї":)

Насправді спогадів лишилося більше набагато. Але нашо всім то читати? Я непевна, що хтось сюди дочитав. Якщо дочитав, то я втішена. Бувай, дочитувач:)