10 листопада, ІАМХ в Києві. Як воно було. Згадати все. Не забути ніколи

Ну що ж - пройшло вже три дні після того, як відбувся черговий концерт ІАМХ в Києві. І от тільки тепер, лиш після трьох днів, я можу і хочу щось сказати з цього приводу.

Це було… знову не вистачає слів. Сказати мегакруто - це нічого не сказати. Психоз? Можливо - якщо так можна назвати щось неймовірно прекрасне і шалене. Тоді так - психоз - як і кажуть самі учасники ІАМХ.

4 години очікувань перед Крістал холлом не пройшли дарма - таки вдалось потрапити в перші ряди біля сцени в клубі. І знаєте - це певно і є щастя для таких людей як я - для тих, в кого є кумири, для тих, хто є прихильником музичної групи от уже кілька років. Це було щастя, якого не було (с) - як писав один письменник - настільки все пройшло швидко, як одна мить.

Прослухавши розігрів від Сергія Кейна (який між іншим досить непогано підібрав композиції), нарешті ВОНИ! Спочатку особисто я побачила Жанін і проґавила момент виходу самого Корнера, засліплена прекрасною Ґезанґ, яка була у весільній фаті - тому то я і дивилась на неї -  ніяк не могла збагнути, що це таке:))

Та це нічого - головне - все нарешті почалось. І почалось феєрично - із The Great Shipwreck Of Life. Зараз і не пригадаю, чи чула я цю композицію наживо (єдиний концерт, на якому я була за участю іксів - це Старе місто 2011 року, а тоді, все ж, здається цієї пісні не виконувалось). Тому я в захваті звичайно ж )

Далі - те, чого чекали більшість прихильників - Kingdom Of Welcome Addiction.Назва говорить сама за себе - так підходить до всього, що там відбувалось, адже всі залежні від музики і ця залежність така ….(хочеться написати “спокуслива” чомусь)  приємна.

Ghosts of Utopia  - з останнього альбому - як же я її люблю! і, думаю, більш нічого не потрібно казати.

Kiss + Swallow

Час від часу Кріс Корнер настільки близько підходив до фанів, що останні просто шаленіли і хапались за все, що могли, тільки б доторкнутись до свого кумира) А Корнер, в свою чергу, навіть поцілував руки своїх прихильників, що було дуже зворушливо;) В мене особисто виникла ідея лишити подарунок для ІАМХ, але я про це заздалегідь не подумала і тому навіть “геніальна” думка про “покласти в чобіток Корнеру браслет” не здійснилась, бо надто затиснута я була між фанатами, щоб зняти із себе його і покласти в чобіток Крісу. Тому  спромоглась лише легенько погладити (торкнутись) того ж таки чобітка (ну можливість була, то чому  ж ні  - він якраз наді мною стояв:))

Це була така ремарочка стосовно Корнера як чогось такого, до чого хочеться аж доторкнутись.

Далі композиція, в яку я закохана ще з того ж таки Старого міста 2011 - Tear Garden – тому не втрималась і почала знімати відео – хоч і надзвичайно поганої якості, однак тепер можу переглядати мільйон разів – особливо момент, коли Кріс і Альберто обидва грають на барабанах і перекидаються паличками. До речі, про палички – кілька штук полетіли прямо до рук прихильникам. Через мою відео зйомку, яку я затіяла – так і не зловила жодної палички, але то не надто мене засмутило – не все ж відразу правда?)

Наступні композиції Music People  (ох і заряд скажу я вам!) та The Alternative – сказати, що це було потужно – це надто якось мало)

А що було далі… Справа в тому, що український фан-клуб перед концертом в соц. мережах затіяв влаштувати флешмоб – дуже простий – потрібно було під час виконання пісні My Secret Friend просто підняти папірець, де чорним по білому написані такі прості і такі зігріваючі слова  - Оnly IAMX або Only  Corner. Дівчата із фанклубу потурбувались, щоб всі мали такі папірці і тому флешмоб вдався! ПовністюJ Кріс Корнер так розчулився, що здається заплакав, а разом з  ним і я (і чого питається?). настільки це все було зворушливо, що словами не передати. В кінці композиції прозвучали слова любові від Корнера і оплески щастя від прихильників. Коли почалась пісня President , містер Корнер підняв два папірці з написами Оnly IAMX та Only  Corner і так показово підійшов спершу до Жанін – похизувався (все ж таки онлі Корнер, а не ҐезанґJ), а потім і до Альберто (чи навпаки). В той момент мені здалось, що Корнер такий простий, ну такий простий! Не пафосний зовсім. Але такі моменти в мене бувають на всіх концертах.

А далі… Cold Red Light! Що робити, але тут не обійтись без цього – Корнер надзвичайно сексуальний ,коли виконує цю композицію – я це написала і, думаю, зі мною багато хто погодиться. І що ж він робить? Знімає свій капелюх, розстібає піджак і легко, повільно падає прямісінько на людей зі словами «take care of me». І, знаєте, він впав майже на мене. Я зрозуміла, що це не смішно, коли почала задихатись, адже моя шия опинилась десь між ліктем Кріса та шаленими фанами. Але наступна думка була  більш ніж неадекватною «Оу, мене задушить Кріс Корнер. Заради цього варто було жити» і я перестала опиратись). Але згодом Крісу допомогли піднятись назад на сцену, що і стало моїм порятунком.  Таким чином, мій кумир був настільки близько біля мене, що я і не могла цього уявити раніше. Зате тепер маю, що згадувати і що розказувати всім в світі)

Останньою перед виходом на біс булаSpit It Out  - одна із тих перших композицій, через які я стала прихильницею ІАМХ – тому, для мене це була особлива пісня.

Після цього учасники гурту покинули сцену. Натомість фани всіма силами скандували ІАМХ! І таки докричались – ікси вийшли знову. Кріс встиг змінити капелюх і заспівавBring Me Back A Dog , за якою відразу булаNightlife таThink of England . Остання була особливою, тому що Кріс заспівав  «just can’t think of England, I just can think of Ukraine» , чим знову ж таки потішив українських прихильників.

На цьому, здавалось, все.

Але! Українські фани так просто не відпустили б улюблений гурт зі сцени. Тому всі разом почали кричати «Missile! Missile!». Не знаю, скільки це тривало – можливо хвилину, може й 10… І ось – вони знову виходять. Кріс з гітарою, Жанін з букетом троянд, Альберто, Річард… Корнер тепер без капелюха, але в темних окулярах) І почалось - Missile (acoustic)  - акустична версія. Як це було прекрасно! Коли всі учасники просто біля вокаліста слухають акустику, а Кріс Корнер спілкується з прихильниками і так щиро всміхається, і так гарно співає… Знову не втрималась і сльози на щоках. А тим часом все це на відео знімає один із них прямо зі сцени;)

От і прийшов час прощатись. Вони визнали Київ своїм рідним домом, вони обіцяють приїхати  знову. Ми всі щасливі. І перше, що хочеться зробити – це поділитись своїм щастям з іншими! Так і робимо, а тим часом зі сцени забирають сет-листи, барабанні палички – охочих багато, пощастило декільком.

Після концерту була приємно здивована присутністю Каші Сальцової  - тоді якось приходить усвідомлення, що я таки класну музику люблю)

Та насправді все це – ще не кінець. Після концерту заплановано афтепаті, на яке завітали деякі учасники гурту, серед яких і Альберто  - надзвичайно милий Альберто)